Темою для молитовного роздуму є «Царство Боже». За основу молитовного роздуму
вибрані такі слова: «Нехай прийде Царство Твоє»
Дорогі брати у Христі Ісусі! Я хотів би почати молитовний роздум з визначення
питання «В чому заключається поняття «Боже царство»». Царство Боже заключається
головним чином, в Божому правлінні в серцях людей силою спасаючого Євангелія. Милостивий
Бог не пожалів Свого улюбленого Єдинородного Сина Ісуса Христа, нашого Господа і
зіслав Його у світ задля того щоб викупити нас, людей, від прокляття гріха, визволити
нас від влади диявола, смерті. Він це зробив для того, щоб потім привести нас, людей,
до Себе на небеса і щоб Він міг над нами царювати вічно у славі Своїй величі та
силі. Наш Господь Бог, великий Цар праведності дає нам життя, піклується про нас,
визволяє нас від гріха, який оточує нас, а також визволяє нас від смерті, дає нам
чисте сумління, просвітлює розум і зміцняє нашу віру за допомогою Святого Духа,
Який нас веде до пізнання правди, тобто Слова Божого, бо Слово Боже то правда, і,
відповідно Він потішає нас у немочах, переслідуваннях, нещастях, а також покріплює
нас через Слово і Святі Таїнства, які є Божими знаряддями, за допомогою яких Бог
діє в нас, визволяючи нас від гріха, і справді зміцнює нашу віру, щоб ми були певні
в нашому спасінні. Коли ми молимось до Господа Бога із такими словами «Нехай прийде
Царство Твоє», то ми просимо, щоб Боже Небесне Царство прийшло до нас, хоча Царство
Боже саме приходить і без наших прохань і молитов. Але ми просимо щоб це Боже Царство
поширювалося посеред нас і щоб ми, люди, несли звістку про Царство Боже також і
іншим людям, які живуть у цілому світі, а не тільки до людей, які є нашими ближніми.
Бо яка користь, що ми будемо нести звістку про Боже Царство тільки нашим ближнім,
які живуть разом з нами? Адже потрібно всім людям, без виключення казати наступні
слова, які казав Іван Христистель людям, які приходили до нього христитися: «...Покайтесь,
бо наблизилось Царство Небесне!» (Матв.3:2). Цими словами Іван Христитель каже,
що потрібно змінити в цілому наше відношення до гріха, до нашого життя і навернутися
з грішної дороги до Господа нашого Ісуса Христа, бо саме Христос є лише однією правдивою
дорогою, правдою та життям, через Якого ми приходимо до Бога із нашими гріхами,
переступами, провинами, а також з нашими
душевними тягарями. Які чудові слова казав псалмоспівець Давид: «...Почуй, Господи, мову мою, стогнання моє
зрозумій. Прислухайсь до голосу зойку мого, о мій Царю та Боже Ти мій, як до Тебе
молитися буду! Ти слухаєш, Господи, ранком мій голос, ранком молитися буду до Тебе
та буду чекати, бо Бог Ти не той, що несправедливости хоче, зло не буде в Тобі пробувати!
Перед очима Твоїми не втримаються гультяї, всіх злочинців ненавидиш Ти. Погубиш
Ти неправдомовців, кровожерну й підступну людину обридить Господь. А я в ласці великій
Твоїй до дому Твого ввійду, до Храму святого Твого вклонюся в страху Твоїм. Провадь
мене, Господи, в правді Своїй задля моїх ворогів, і вирівняй передо мною дорогу
Свою» (Пс.5:1-8). Тут Давид використовує благословіння віруючої людини приходити
до Господа з молитвою на вустах. Через віру в Ісуса Христа ми являємося дітьми Божими,
і тому ми можемо спокійно поставати перед Ним не боячись і впевнено, без ніяких
сумнівів, як любі діти приходять до свого люблячого батька. Але невіруючим людям,
або тим грішникам, хто не розкаявся в своїх гріхах перед Богом, нема доступу до
Бога. Бог є Святий, Який ненавидить будь-який гріх і не може терпіти гріха поряд
із Собою, але не тільки гріх ненавидить Господь Бог, але усіх тих людей, котрі чинять
беззаконня, як про це казав псалмоспівець Давид у 5-му псалмі: «бо Бог Ти не той, що несправедливости хоче,
зло не буде в Тобі пробувати! Перед очима Твоїми не втримаються гультяї, всіх злочинців
ненавидиш Ти. Погубиш Ти неправдомовців, кровожерну й підступну людину обридить
Господь.» (Пс.5:4-6). І дійсно, Бог ненавидить грішників і не може терпіти їх
поряд із Собою. Саме так каже до нас і всіх людей Закон Божий. Але, з іншого боку
Боже Євангеліє каже, що Бог любить грішників. Божий Закон і Боже Євангеліє, Божа
святість та Божа любов до грішних людей можуть бути примиреними лише і тільки на
хресті, де був розп'ятий Ісус Христос. На хресті ми бачимо ненависть Бога до гріха
і грішників. Саме там, на хресті, Ісус прийняв на Себе усі покарання відповідно
до вимог Святого Божого Закону. За кожен гріх кожної окремої людині, яка тільки
жила в цьому світі і яка буде жити до кінця світу було сплачено повністю. На хресті
ми бачимо як сильно Господь Бог Ісус Христос проявляє Свою любов до втрачених грішників.
Бо настільки сильно полюбив Бог усіх грішних людей, що віддав Ісуса Христа, Свого
Однородженого Сина на смерть замість всіх грішників. Ісусом Христом було сплачено
за кожний окремий гріх всіх нас і тому ми можемо постати перед Богом із повною впевненістю.
Але, якщо б Христос не пішов на хрест заради нас, то наша віра була би марна і ми
досі жили би у темряві гріха, а потім Бог
просто би знищив нас, тобто кинув би до вічного палаючого вогню, геєнни огненої.
Ми дякуємо Богові за те, що Він не залишив нас у темряві гріха, не відкинув нас,
грішних людей, з причини наших гріхів і провин, а зіслав Ісуса Христа, для того,
щоб допомогти нам справитися із нашими гріхами і гріховними пориваннями, щоб ми
стали Його улюбленими дітьми через віру в Ісуса Христа. Царство Небесне, як про
це записано в Євангелії від Матвія розділ 3-й - це Боже панування, яке є водночас сучасною реальністю
та очікуваним в прийдешньому світі. Царство Боже є головною ідеєю в Христовому вченні.
Сам Ісус Христос навчав Своїх учнів і тих, хто був поряд із ними, про Царство Боже.
Головним чином Ісус Христос навчав про Царство Боже в притчах.
А тепер давайте розглянемо яким саме чином приходить до нас Боже Царство.
Боже Царство приходить до нас двома шляхами. По-перше, Боже Царство приходить до
нас через Слово Боже, яке нам звістили інші люди за допомогою Святого Духа, і через
віру, яка покладається на це Слово Боже, а цю віру створює в нас Святий Дух завдяки
проголошенню Слова Божого, того інструмента, через який Він звіщає нам про Свою
волю. По-друге, Боже Царство приходить до нас завдяки Божій обітниці назавжди, у
вічності. Ми молимось до Бога, аби через нас Царство Боже могло приходити і до інших
людей, яких ще поки немає в цьому Божому
Царстві. Ми молимось за цих людей, щоб потім
вони були в цьому Царстві Божому так само як і ми зараз є в ньому. Ми також молимось,
за всіх людей, до яких приходить Царство Боже, щоб вони і надалі зростали і зміцнялись
в цьому Царстві. Ми також молимося до Господа, щоби Він дав нам вічний, безцінний
скарб, який у Нього є. З причини того, що наш Господь є Богом, то Він хоче щоб саме
Йому одному, а не комусь іншому належала вся честь, хвала і поклоніння. Бог бажає
нам давати набагато більше благословень, ніж ми зможемо прийняти; це подібно вічному
невичерпному джерелу, яке наводнює все навколо. Господь не хоче від нас нічого,
окрім того, щоб ми просили у Нього більше. Гнів Господа Бога з'являється тоді, коли
ми нічого не просимо від Нього або коли ми непевно молимось до Нього, тобто маючи
сумнів в те, чи почує нас Господь Бог, чи відповість Бог на наші прохання. Сьогодні
нам не потрібно боятися звертатися до Бога у всякій нашій проблемі чи проханні,
чи в молитві, тому що ми цілком маємо впевненість, що наші молитви будуть почуті
Господом Богом. Сам Ісус Христос каже нам такі слова: «Через це говорю вам: Усе, чого ви в молитві попросите, вірте, що одержите,
і сповниться вам» (Мр.11:24). В цьому вірші говориться про те, щоб ми мали цілковиту
впевненість, що Бог стовідсотково почує наші прохання і молитви, і, якщо ми будемо
мати віру в те, що Бог обов'язково почує нас і допоможе нам, то це справді здійсниться.
Коли ми нехтуємо, тобто зневажливо ставимося до тих великих скарбів, які Бог нам
пропонує та дає цілком безкоштовно, і нам тільки залишається простягнути руки і
прийняти це все, а коли ми не бажаємо прийняти ці великі скарби з рук Божих, то
відкривається Божий гнів до нас. Огидний гріх невірства проявляється в тому, що
деякі люди проявляють свою невпевненість, що Бог може задовільнити їхні потреби,
такі як їжа, одяг, робота і інші тілесні потреби. Також невіруючі люди мають сумнів,
що вони отримають вічні Божі скарби.
Таким чином, дорогі брати у Христі Ісусі зміцняйтесь проти тих заяв невіруючих,
які стверджують наступне, а саме, яким чином Бог може задовільнити їхні потреби
у їжі та в іншому, а головне, в отриманні вічних скарбів і благословень Божих. Отож,
нам потрібно молитися спочатку за головні потреби, а вже потім ми будемо мати і
решту вдосталь. Як каже про це Господь Ісус Христос в Євангелії від Матвія: «Отож, не журіться, кажучи: Що ми будемо їсти,
чи: Що будемо пити, або: у що ми зодягнемось? Бож усього того погани шукають; але
знає Отець вам Небесний, що всього того вам потрібно. Шукайте ж найперш Царства
Божого й правди Його, а все це вам додасться» (Мф.6:31-33).
Ісус Христос каже нам, щоб ми не
хвилювались щодо того, що їсти, що пити, чи у що зодягнутися. Ісус каже що про всі ті речі турбуються і намагаються знайти язичники.
Наш Отець Небесний знає ще до нашого прохання, що нам потрібно. Тому нам потрібно
шукати перш за все Божого Царства, тобто Божого об'явлення в Ісусі Христі, а також
правди, яка дається нам в Святому Писанні, а всі інші речі нам потім додасть Господь
Бог.«І мир Божий, що вище усякого розуму хай береже серця ваші та ваші думки у Христі Ісусі» (Фил.4:7).
