Історія про двох сліпих людей

Мт. 20: 29 – 34

Як вони ж з Єрихону виходили, за Ним ішов натовп великий. І ось двоє сліпих, що сиділи при дорозі, почувши, що переходить Ісус, стали кричати, благаючи: Змилуйсь над нами, Господи, Сину Давидів! Народ же сварився на них, щоб мовчали, вони ж іще більше кричали, благаючи: Змилуйсь над нами, Господи, Сину Давидів! Ісус же спинився, покликав їх та й сказав: Що хочете, щоб Я вам зробив? Вони Йому кажуть: Господи, нехай нам розкриються очі! І змилосердивсь Ісус, доторкнувся до їхніх очей, і зараз прозріли їм очі, і вони подалися за Ним.

Сьогодні темою для молитовного роздуму вибрано читання з Євангелія від Святого Матвія розділ 20 вірші з 29 по 34, в якому Бог через Святого Євангеліста Матвія розповідає нам цікаву історію про двох сліпих людей. На той час це було звичайною річчю, коли бідні люди, не маючи грошей на їжу, на одяг, були вимушені просити милостиню у людей на вулицях, надіючись на те що люди щось підкинуть, або щось дадуть, наприклад, гроші або їжу чи щось інше, для того, щоб вони змогли якось прожити. Так само, як в часи Ісуса Христа було багато бідних і вбогих людей, які нічого не мали, так і зараз в наші часи в світі відбувається така сама ситуація, коли бідні й голодні, які не мають грошей на життя і на їжу вимушені просити милостиню у людей на вулицях, надіючись що їм допоможуть люди.  В нагірній проповіді Ісус говорить про бідних, як про вбогих духом, бо їм належить Царство Небесне. Бо Ісус прагне таких вбогих духом, які надіються тільки на Божу милість і шукають  Божу допомогу в їхньому житті. Так само і ці двоє сліпих людей, які сиділи при дорозі, вірили, що Ісус Христос може їм допомогти позбавитись від їх хвороби, тобто від сліпоти. І коли вони почули, що Ісус разом із натовпом, який слідував за Ним, наближався до виходу з Єрихону, то ці сліпи почали голосно кричати і благати: «Змилуйсь над нами, Господи, Сину Давидів!». А тим часом натовп, який слідував за Ісусом, намагався втихомирити цих сліпих кажучи їм щоб вони замовкли. Але сліпі, незважаючи на крики натовпу, продовжували ще гучніше кричати і благати:  «Змилуйсь над нами, Господи, Сину Давидів!». Ці сліпі розуміли, що це був найкращий випадок щоб просити про змилування у Господа Ісуса Христа; інакше, в протилежному випадку, якщо б вони мовчали і не благали про допомогу, то Ісус міг би пройти повз них і вони б не отримали зцілення від їхньої хвороби. Але Ісус  зупиняється і кличе їх, кажучи їм: «Що ви хочете, щоб Я вам зробив?». А сліпі кажуть до Нього: «Господи, нехай нам розкриються очі!». Вони давно хотіли б бачити. Ісус, побачивши їх віру, змилосердився над ними і доторкнувся до їхніх очей і вони прозріли, тобто стали бачити, і одразу ж пішли слід за Ісусом, прославляючи Його и дякуючи Йому за їх чудове зцілення. В цьому випадку Ісус Христос показує народові що Він є істинний Бог, Який може зцілити від будь-якої хвороби і простити усі гріхи, бо для Господа нема нічого неможливого. Так само і нам сьогодні потрібно вірити в Господа Ісуса Христа понад усе на світі, а також довіряти Йому все наше життя, незважаючи на наші проблеми і що зараз відбувається в світі. Бо Господь нас не залишить в цьому гріховному світі на самоті із дияволом і гріхом. Амінь.

«І мир Божий, який понад усяке розуміння, збереже серця ваші і думки в Ісусі Христі». Амінь.