вторник, 30 августа 2011 г.

Іпостасний союз - Вступ

Спас Благое Молчание. Россия. XIX век. Поморское письмо.
Вступ.
Вивчення теми «Іпостасний союз» являється на теперішній час актуальним, оскільки на протязі багатьох років історії церкви з’являлись різноманітні єресі, які відійшли від правдивого розуміння Божественної і Людської природи Ісуса Христа. Проблема полягає в тому, що багато людей так далеко відійшли від Писання, що вони почали невірно тлумачити Писання. В IV ст. з’явився на світ так званий священик Арій, який стверджував, що Ісус Христос був підлеглим божеством, недосконалим Богом і не повністю Богом, не вічним, близьким до Первинного Духа. Деякі люди, наприклад вважали що в Ісусі Христі є дві окремих природи, тобто в тілі Ісуса Христа був окремо Бог і окремо Людина і ці дві природи знаходяться так близько, немов склеєні між собою як дошка до дошки; ці люди були готові назвати Богородицю Христородицею і таким чином стверджували, що Ісус Христос має одну природу, тобто Людську. Ще були люди, наприклад, такі як Аполлінарій, які відійшли занадто далеко від розуміння Людської і Божественної природи Ісуса Христа, так що вони казали наступне: оскільки Божественна і Людська природи Ісуса Христа з’єдналися у втіленні, то Божественна, котра вища за Людську природу Ісуса Христа, так ніби з’явилася третя природа Ісуса Христа. Проте церква відкидала всі ці неправдиві погляди єретиків, вважавши ми себе християнами. Ціллю цього ессе є доказати, що Ісус Христос є і Богом і Людиною, тобто що в Ісусі Христі є поєднання двох природ – Божественної і Людської, а також доказати, що ці дві природи є нероздільні і неподільні. Отож, ми повинні відкинути всі єресі, котрі заперечують Божественну та (або) Людську природу Ісуса Христа – нашого Спасителя і Викупителя.
 Іпостасний союз – це поєднання двох природ Ісуса Христа – Божественної і людської. В Посланні до Галатів апостол Павло говорить галатійському народові наступне: «Як настало ж виповнення часу, Бог послав Свого Сина, що родився від жони, та став під Законом, щоб викупити підзаконних, щоб усиновлення ми прийняли (Гал. 4: 4,5)» Ці вірші з Біблії означають, що коли прийшов назначений Богом час, щоб прийшов Спаситель Ізраїлеві та всьому людстві на землі. Як казав Бог в Першій книзі Мойсея до змія, який спокусив Єву: «І Я покладу ворожнечу між тобою й між жінкою, між насінням твоїм і насінням її. Воно зітре тобі голову, а ти будеш жалити його в п’яту» (1 М: 3: 15) В цьому вірші з Першої книги Мойсеєвої Бог обіцяє послати Спасителя в світ, що Спаситель буде насінням жінки, тобто Він народиться від діви. В книзі Пророка Ісаї говориться: «Тому Господь Сам дасть вам знака: Ось Діва в утробі зачне, і Сина породить, і  назвеш Імя Йому: Еммануїл.» (Іс. 7: 14) Ісус Христос прийшов в цей світ задля того, щоб спасти та визволити Ізраїльській нарід від всіх їхніх гріхів, від смерті та від влади диявола. Ісус Христос досконало виконав Закон замість всіх людей всього світу. Він також один раз постраждав за нас на хресті, пролив Свою дорогоцінну кров, помер, зійшов у пекло, третього дня воскрес з мертвих, а потім вознісся у славі Своїй на небеса, задля того, щоб ми мали прощення гріхів наших, спасіння та вічне життя на небесах разом з Господом нашим Ісусом Христом та зі всіма святими і ангелами. В Ісусі обітає вся повнота Божества. В Посланні святого апостола Павла до Колосян говориться: «Бо вгодно було, щоб у Нім перебувала вся повнота, і щоб Ним поєднати з Собою все, примиривши кровю хреста Його, через Нього, чи то земне, чи то небесне. І ви маєте в Нім повноту, а Він – Голова всякої влади й начальства» (Кол. 1: 19, 20; 2: 10). Ісус Христос правдивий Бог і правдива людина.