Іпостасний союз - висновки

"Таким чином Ісус Христос є Бого-людина  і ми ніколи не розділяємо  особу Ісуса Христа. В книзі Злагоди говориться наступне. Божественна і людська природи у Христі особово поєднаними так, що немає двох Христів: один – Син Божий, а інший – Син Людський, але що є Один і Той Самий Син Божий і Син Людський. Ми віруємо, навчаємо і сповідуємо, що божественна і людська природи не змішуються в одну сутність, як не перемінюється одна в іншу, але кожна зберігає свої суттєві властивості, які ніколи не можуть стати властивостями іншої природи. Властивостями божественної природи є: бути всемогутнім, вічним, неосяжним і, відповідно до властивостей цієї природи і її природної сутності, бути Самим по Собі всюди присутнім, все знати; що ніколи не може стати властивостями людської природи. Властивостями людської природи є: бути тілесною істотою, бути плоттю та кров’ю, бути обмеженим та прив’язаним до одного місця, страждати, помирати, підніматися і сходити, переходити з одного місця до іншого, страждати від голоду, спраги, холоду, спеки і до цього подібного; які ніколи не стають властивостями божественної природи. Через те, що ті дві природи є особо поєднаними, тобто в одній Особі, ми віруємо, навчаємо і сповідуємо, що цей союз є не такий, коли дві дошки склеєні разом, де жодна нічого не дає іншій, як і не бере нічого від іншої. Відповідно, ми віруємо, навчаємо і сповідуємо, що Бог є людиною і людина є Богом. Бо як міг би чоловік, син Марії, по правді зватися Богом, Сином Всевишнього, якби Його людськість не була особово поєднана з Сином Божим, і Він би, таким чином, не мав би справді  нічого спільного з ним, окрім Імені Божого? Відповідно, ми віруємо, навчаємо і сповідуємо, що Марія зачала і народила не просто чоловіка і все, але правдивого Сина Божого; тому вона також правильно зветься і є матір’ю Божою. Відповідно, ми віруємо, навчаємо і сповідуємо, що не простий чоловік за нас постраждав, помер і був похований, зійшов у пекло, воскрес із мертвих, вознісся на небеса і був піднесений до величності та всемогутньої сили Божої, але чоловік, людська природа якого має настільки глибокий, невимовний союз і спільноту з Сином Божим, що є з Ним однією особою. Ми сповідуємо також, що Особа Христова не ділиться. І так само природи, разом із своїми властивостями, не є змішуваними одна з одною в одне єство. Але Христос є і залишається довіку Богом і чоловіком у одній неподільній Особі, що разом зі Святою Трійцею, є найвищою таємницею, від якої залежить уся наша єдина втіха, життя і спасіння." (Формула Злагоди Ч.1. Розділ VIII Про особу Христову)

Божественна природа Ісуса Христа

Божественна природа Ісуса Христа. Божественна природа Ісуса Христа показує нам що Ісус Христос – Бог. Це дуже добре показується в Євангелії від Івана: «На початку було Слово, а Слово в Бога було, і Бог було Слово. Воно в Бога було на початку. Усе через Нього повстало, і ніщо, що повстало, не повстало без Нього» (Ів. 1: 1 – 3).  В цих віршах з Біблії говориться, що Господь Своїм словом створив небеса і землю, а також Він створив воїнство небесне, тобто анголів і архангелів, херувимів і серафимів. Це також означає що нічого і нікого ще не було, ні землі, ні людей перед сотворенням, а був лише тільки Бог. В книзі Пророка Ісаї говориться: «Бо Дитя народилося нам, даний нам Син, і влада на раменах Його, і кликнуть ім’я Йому: Дивний Порадник, Бог сильний, Отець вічности, Князь миру» (Іс. 9: 5) В Першому Посланні Івана говориться: «Ми знаємо, що Син Божий прийшов, і розум нам дав, щоб пізнати Правдивого, і щоб бути в Правдивому Сині Його, Ісусі Христі. Він – Бог правдивий і вічне життя!» (1 Ів. 5: 20). В Посланні до Филип’ян апостол Павло говорить: «Тому й Бог повищів Його, та дав Йому Ім’я, що вище над кожне ім’я, щоб перед Ісусовим Ім’ям вклонялося кожне коліно небесних, і земних, і підземних, і щоб кожен язик визнавав: Ісус Христос – то Господь, на славу Бога Отця!» ( Флп. 2: 9-11). В Євангелії від святого Івана написано: А Хома, один з Дванадцятьох, званий Близнюк, із ними не був, як приходив Ісус. Інші ж учні сказали йому: Ми бачили Господа!... А він відказав їм: Коли на руках Його знаку відцвяшного я не побачу, і пальця свого не вкладу до відцвяшної рани, і своєї руки не вкладу до боку Його, не ввірую! За вісім же день знов удома були Його учні, а з ними й Хома. І, як замкнені двері були, прийшов Ісус, і став посередині та й проказав: Мир вам!  «Потім каже Хомі: «Простягни Свого пальця сюди, та на руки Мої подивись. Простягни й свою руку, і вклади до боку Мого. І не будь ти невіруючий, але віруючий!» А Хома відповів і сказав Йому: «Господь мій і Бог мій!» Промовляє до нього Ісус: «Тому ввірував ти, що побачив Мене? Блаженні , що не бачили й увірували!» Це ж написано, щоб ви ввірували, що Ісус є Христос, Божий Син, і щоб, віруючи, життя мали в Ім’я Його! (Ів. 20: 24-29, 31)  В цьому уривкі зі Святого Писання зі святої Євангелії від святого Івана  говориться про те, що Хома, один з дванадцятьох учнів Ісуса Христа, званий Близнюк не був разом з учнями, коли приходив Ісус після Свого воскресіння. Інші учні казали йому, що вони бачили Ісуса Христа, а Хома говорить їм, що коли на руках Його знаку відцвяшного я не побачу, і пальця свого не вкладу до відцвяшної рани, і своєї руки не вкладу до боку Його, - не ввірую! Потім з того часу, проходить вісім днів і тепер Хома був разом з учнями, і тоді з’являється Ісус Христос посередині кімнати. Ісус говорить Хомі, щоб він  простягнув свого пальця до ран від цвяхів, а також щоб він простягнув свою руку до бока Ісусового. Коли Хома промовляє до Господа Ісуса Христа: «Господь мій і Бог мій» він визнає, що  Ісус Христос – це Бог, котрий воплотився і стався людиною, виконав Закон, постраждав від книжників, фарисеїв, священослужителів та від інших, був розіп’ят та помер на хресті, а потім дня третього Він воскрес з мертвих. Бо Він Своїх учнів навчав і казав їм: Людський Син буде виданий людям до рук, і вони Його вб'ють, але вбитий, воскресне Він третього дня! (Mp. 9: 31).

Людська природа Ісуса Христа

Людська природа Ісуса Христа. Людська природа Ісуса Христа показує що  Він правдива людина. Це показується в Євангелії від святого Івана: «І Слово сталося тілом, і перебувало між нами, повне благодаті та правди, і ми бачили славу Його, славу як Однородженого від Отця.» (Ів. 1: 14). Це означає, що Бог стався чоловіком. Ми не можемо точно знати яким саме чином проходило зачаття і народження Ісуса, тому що в Біблії не сказано про більш детальні подробиці . Це тайна втілення, яку ми не можемо постигнути за допомогою нашого розуму, наших почуттів або іншим способом, бо ми недосконалі і грішні люди від нашого народження і не заслуговуємо нічого крім покарання. В Посланні святого апостола Павла до Римлян говориться: Бо всі згрішили, і позбавлені Божої слави. Бо заплата за гріх смерть, а дар Божий вічне життя в Христі Ісусі, Господі нашім. (Рим. 3: 23, 6: 23). Нам лише зостається вірити за допомогою Духа Святого в те, що говорить Священне Писання. В святому Євангелії  від святого Матвія говориться наступне: А Яків породив Йосипа, мужа Марії, що з неї родився Ісус, званий Христос. Народження ж Ісуса Христа сталося так. Коли Його матір Марію заручено з Йосипом, то перш, ніж зійшлися вони, виявилося, що вона має в утробі від Духа Святого. (Мф. 1: 16, 18). В Євангелії від Луки 1: 28-33 вірші говориться про те, що коли Ангел увійшов до Марії він відповів: «Радій, благодатная, Господь із тобою! Ти благословенна між жонами!» Вона стривожилася та роздумувала що це привітання значить. І промовив до неї Ангел: «Не бійся, Маріє, - Бог проявив благодать до тебе! І ось ти в утробі зачнеш, і Сина породиш, і даси Йому ймення Ісус. Він же буде Великий, і Сином Всевишнього званий, і Господь Бог дасть Йому престола Його батька Давида. І повік царюватиме Він у домі Якова, і царюванню Його не буде кінця.  Коли Йосип захотів відпустити Марію, його дружину, і в цей самий момент з’являється Ангел йому уві сні і говорить до нього: «Йосифе, сину Давидів, не бійся прийняти Марію, дружину твою, бо зачате в ній є від Духа Святого. І вона народить сина, а ти даси ім'я Йому Ісус, бо Він спасе людей Своїх від гріхів їхніх». А все оце сталось, щоб збулося сказане пророком від Господа, який провіщає:  Ось діва в утробі зачне, і Сина породить, і назвуть Йому Ймення Еммануїл, що в перекладі є: З нами Бог. (Мф. 1: 20 – 23 ). Господь сказав усе це через пророка Ісаю. Коли Йосип прокинувся, то він прийняв Марію, свою дружину. Йосип не пізнав дружину свою. Коли Марія породила Сина Йосип назвав Його Ісусом. Коли ж народився Ісус у Віфлеємі Юдейськім, за днів царя Ірода, то ось мудреці прибули до Єрусалиму зо сходу, і питали: Де народжений Цар Юдейський? Бо на сході ми бачили зорю Його, і прибули поклонитись Йому. (Мф. 2: 2). В книзі пророка Михея сказано: «А ти, Віфлеєме-Єфрате, хоч малий ти у тисячах Юди, із тебе Мені вийде Той, що буде Владика в Ізраїлі, і віддавна постання Його, від днів віковічних». (Мих. 5: 2). В цьому вірші з Михея говориться, що Ісус Христос народиться в Юдеї в містечку Віфлеєм. В Євангелії від Івана написано: Чи ж не каже Писання, що Христос прийде з роду Давидового, і з села Віфлеєму, звідкіля був Давид? (Ів. 7: 42) Ісус Христос насправді прийшов в цей грішний світ, жив як людина, був подібний до всіх людей. В Посланні святого апостола Павла до Филип'ян  говориться: Він, бувши в Божій подобі, не вважав за захват бути Богові рівним, але Він умалив Самого Себе, прийнявши вигляд раба, ставши подібним до людини; і подобою ставши, як людина, Він упокорив Себе, бувши слухняний аж до смерти, і то смерти хресної...  (Флп. 2: 6 – 8).  Ще в Посланні до Євреїв говориться: Тому в усьому Він мусив бути подібним до братів, щоб бути милосердним і вірним Первосвящеником перед Богом, щоб спокутувати гріхи людей. Бо в чому Він Сам постраждав, бувши випробовуваний, в тому Він може також допомогти випробовуваним. (Євр. 2: 17-18).