Очищення храму

Мт. 21: 12 – 17 
Потому Ісус увійшов у храм Божий, і вигнав усіх продавців і покупців у храмі, і поперевертав грошомінам столи, та ослони продавцям голубів. І сказав їм: Написано: Дім Мій буде домом молитви, а ви робите з нього печеру розбійників. І приступили у храмі до Нього сліпі та криві, і Він їх уздоровив. А первосвященики й книжники, бачивши чуда, що Він учинив, і дітей, що в храмі викрикували: Осанна Сину Давидовому, обурилися, та й сказали Йому: Чи ти чуєш, що кажуть вони? А Ісус відказав їм: Так. Чи ж ви не читали ніколи: Із уст немовлят, і тих, що ссуть, учинив Ти хвалу? І покинувши їх, Він вийшов за місто в Віфанію, і там ніч перебув.
Темою для молитовного роздуму обрано читання з Євангелія від Матвія розділ 21 вірші з 12 по 17. В цьому сьогоднішньому тексті Євангеліст Матвій розповідає цікаву історію про те, що відбувалось в храмі в часи земного життя Ісуса Христа. Проблема полягає в тому, що в храмі в місті Єрусалимі  люди розвинули велику торгівлю, яка була подібна до тої торгівлі, яка в теперішній час відбувається на наших базарах. І тут одразу після того як відбувся славний в’їзд Ісуса Христа в місто Єрусалим, Ісус вирішив зайти в храм і подивитися, що в цьому храмі відбувається. І зайшовши в храм, Він побачив наступну картину: в храмі на ослонах велася торгівля голубями, волами, вівцями…, стояло багато столів, на яких проводився обмін грошима. Ісус, побачивши це, дуже розгнівався, і поперекидав усі столи міняльників грошей, і після цього зробив бича з мотузок і почав виганяти усіх торговців від малого до великого разом з їхніми голубями, волами і вівцями, кажучи їм: «Дім Мій буде домом молитви, а ви робите з нього печеру розбійників». Цими словами Ісус хоче показати нам що в храмі потрібно головним чином прославляти Бога у піснях, псалмоспівах і перебувати в молитвах, спільноті, у вивченні Святого Письма, а не займатися торгівлею.  Ісусу не подобалось, що в храмі  торговці своєю торгівлею заважали, а також відволікали  інших людей від  молитов і вивчення Слова Божого. В храмі є також люди, які бажають молитися, вивчати Слово Боже, перебуваючи в вірі в Господа. І ось підходять до Ісуса сліпі та криві, які на той момент знаходились в храмі. Вони вірили що Господь Ісус Христос може їм допомогти. Ісус, бачачи їхню віру, уздоровив їх від їхніх хвороб. В храмі також знаходилися діти, які голосно вигукували: «Осанна Сину Давидовому». А первосвященики та книжники, коли побачили, які чуда зробив Господь Ісус Христос над сліпими і кривими, а також дітей, які викрикували: «Осанна Сину Давидовому», розгнівались дуже і спитали Ісуса: Чи Ти чуєш, що говорять ці діти?. На це питання Ісус відповідає їм: Так чую. і завдає їм наступне питання: «Чи ж ви не читали ніколи: Із уст немовлят, і тих, що ссуть, учинив Ти хвалу?». Під немовлятами і тими, хто ссуть не обов’язково  мається на увазі лише, як про тих дітей, які щойно фізично народилися, але річ йде про тих дітей, хто не має природної сили самостійно чинити хвалу Богові. Це ті діти, які повністю залежать від Божої сили, тобто ті діти, якім потрібно покладатися тільки на Божу силу. Так само і нам сьогодні  в нашому житті потрібно покладатися на Бога і на Божу силу. Коли ми чинимо хвалу Нашому Господу в своєму житті за все те, що Він зробив для нас, то наш ворог диявол утече. Тому хвалу Богові необхідно чинити завжди, не лише коли нам радісно на душі  і ми не відчуваємо смутку, але й також і в ті дні, коли наше життя переповнене смутком, переслідуваннями і т.д. Бог любить, щоб Його Ймення возвеличували піснями, гімнами, псалмами, молитвами, бо таким чином Господь прислухається до нас. В книзі Пророка Єремії написані такі чудові слова: «Співайте пісні Господеві, усі хваліть Господа, бо спасає Він душу убогого від руки лиходіїв!» (Єр.20:13). Амінь.

Історія про двох сліпих людей

Мт. 20: 29 – 34

Як вони ж з Єрихону виходили, за Ним ішов натовп великий. І ось двоє сліпих, що сиділи при дорозі, почувши, що переходить Ісус, стали кричати, благаючи: Змилуйсь над нами, Господи, Сину Давидів! Народ же сварився на них, щоб мовчали, вони ж іще більше кричали, благаючи: Змилуйсь над нами, Господи, Сину Давидів! Ісус же спинився, покликав їх та й сказав: Що хочете, щоб Я вам зробив? Вони Йому кажуть: Господи, нехай нам розкриються очі! І змилосердивсь Ісус, доторкнувся до їхніх очей, і зараз прозріли їм очі, і вони подалися за Ним.

Сьогодні темою для молитовного роздуму вибрано читання з Євангелія від Святого Матвія розділ 20 вірші з 29 по 34, в якому Бог через Святого Євангеліста Матвія розповідає нам цікаву історію про двох сліпих людей. На той час це було звичайною річчю, коли бідні люди, не маючи грошей на їжу, на одяг, були вимушені просити милостиню у людей на вулицях, надіючись на те що люди щось підкинуть, або щось дадуть, наприклад, гроші або їжу чи щось інше, для того, щоб вони змогли якось прожити. Так само, як в часи Ісуса Христа було багато бідних і вбогих людей, які нічого не мали, так і зараз в наші часи в світі відбувається така сама ситуація, коли бідні й голодні, які не мають грошей на життя і на їжу вимушені просити милостиню у людей на вулицях, надіючись що їм допоможуть люди.  В нагірній проповіді Ісус говорить про бідних, як про вбогих духом, бо їм належить Царство Небесне. Бо Ісус прагне таких вбогих духом, які надіються тільки на Божу милість і шукають  Божу допомогу в їхньому житті. Так само і ці двоє сліпих людей, які сиділи при дорозі, вірили, що Ісус Христос може їм допомогти позбавитись від їх хвороби, тобто від сліпоти. І коли вони почули, що Ісус разом із натовпом, який слідував за Ним, наближався до виходу з Єрихону, то ці сліпи почали голосно кричати і благати: «Змилуйсь над нами, Господи, Сину Давидів!». А тим часом натовп, який слідував за Ісусом, намагався втихомирити цих сліпих кажучи їм щоб вони замовкли. Але сліпі, незважаючи на крики натовпу, продовжували ще гучніше кричати і благати:  «Змилуйсь над нами, Господи, Сину Давидів!». Ці сліпі розуміли, що це був найкращий випадок щоб просити про змилування у Господа Ісуса Христа; інакше, в протилежному випадку, якщо б вони мовчали і не благали про допомогу, то Ісус міг би пройти повз них і вони б не отримали зцілення від їхньої хвороби. Але Ісус  зупиняється і кличе їх, кажучи їм: «Що ви хочете, щоб Я вам зробив?». А сліпі кажуть до Нього: «Господи, нехай нам розкриються очі!». Вони давно хотіли б бачити. Ісус, побачивши їх віру, змилосердився над ними і доторкнувся до їхніх очей і вони прозріли, тобто стали бачити, і одразу ж пішли слід за Ісусом, прославляючи Його и дякуючи Йому за їх чудове зцілення. В цьому випадку Ісус Христос показує народові що Він є істинний Бог, Який може зцілити від будь-якої хвороби і простити усі гріхи, бо для Господа нема нічого неможливого. Так само і нам сьогодні потрібно вірити в Господа Ісуса Христа понад усе на світі, а також довіряти Йому все наше життя, незважаючи на наші проблеми і що зараз відбувається в світі. Бо Господь нас не залишить в цьому гріховному світі на самоті із дияволом і гріхом. Амінь.

«І мир Божий, який понад усяке розуміння, збереже серця ваші і думки в Ісусі Христі». Амінь.

Мир залишаю вам...

"Каже Йому Юда, - не Іскаріотський: Господи, чому це так, що Ти маєш намір з’явитися нам, а не світові? Ісус сказав йому у відповідь: Якщо хто любить Мене, той буде виконувати Моє слово; і Мій Отець полюбить його, і Ми прийдемо до нього, і зробимо оселю в ньому. Хто ж не любить Мене, слів Моїх не виконує. Слово, яке ви чуєте, є не Моє, але Того, Хто послав Мене, - Отця. Це сказав Я вам, перебуваючи між вами. А Утішитель – Дух Святий, Якого Отець пошле в Моє Ім’я, Той вас навчить усього і пригадає вам усе, що Я вам говорив. Мир залишаю вам, Мій мир Я даю вам. Не так, як світ дає, Я даю вам. Хай не тривожиться ваше серце і не лякається. Ви чули, що Я сказав вам: Я іду, але Я повернуся до вас. Якби ви любили Мене, то втішилися б, тому що Я сказав, - іду до Отця. Адже Отець більший від Мене! Я сказав вам раніше, ніж це станеться, щоб тоді, коли воно станеться, ви повірили. Не довго вже говоритиму з вами, бо надходить князь світу, та в Мені Він не має нічого. Але щоб зрозумів світ, що Я люблю Отця і, як заповів Мені Отець, так Я і роблю. Вставайте, ходімо звідси!" (Ів. 14: 22 – 31)

Господь Ісус Христос з’явиться тим віруючим, які будуть перебувати в Ньому і Його словах, а не світові, який не перебуває в Ньому і Його словах і не приймає Ісуса Христа, як свого Господа і Спасителя. Юда, той що не Іскаріотський задає питання Господу Ісусу Христу: чому Ти, Господи бажаєш явити Себе нам, а не світові? На це питання Господь відповідає простими зрозумілими словами: той, хто любить Мене, той буде виконувати Моє Слово, і Мій Отець також полюбить його і закладе домівку в ньому. Святий апостол Павло в Першому Посланні до Коринтян, говорить тим, хто знаходиться в Коринті: Хіба ви не знаєте, що ви є храм Божий і Дух Божий живе в вас? Далі Ісус говорить про тих, хто не любить Його наступне: хто ж не любить Мене, той не виконує Мої слова. Ці слова Ісус Христос говорить не тільки учням, але і тим хто були поряд із Ним, тобто іншим людям, що Слово, котре ви чуєте, не Моє, але Того, Хто послав Мене, тобто Отця. Далі Ісус Христос розповідає про Святого Духа, Утішителя, Духа істини, Якого Він пошле від Отця, і Який засвідчить про Нього, тобто про Ісуса Христа. Ця подія відбудеться на День П’ятидесятниці, коли Святий Дух зійде на апостолів, Який пригадає їм все те, що говорив їм Ісус Христос. Ісус Христос залишає мир учням і Він дає цим учням Свій мир, тобто мир Божий, який полягає в прощенні гріхів на відміну від людського миру душі, котрий засновується на добропорядності і освіченості самої людини, яка не хоче говорити про гріхи боячись порушити цей мир. Мир Божий перевищує всяке розуміння наше. Учні чули, що говорив їм Ісус Христос, коли Він казав цим учням наступне: Хай не тривожиться серце ваше, вірте в Бога і в Мене вірте. В домі Мого Отця є багато осель. А якби не так, то Я сказав би вам, оскільки йду приготувати вам місце. І коли піду та приготую вам місце, то Я знову прийду і візьму вас до Себе, щоб де Я, там і ви були. (Ів. 14: 1 – 3). Ісус розповів всі ті події перед тим, як вони трапляться для того, щоб учні повірили коли це збудеться. Ісусу Христу залишилось небагато часу говорити з учнями, тому що йде князь цього світу, який в Ісусі нічого не має, тобто жодної частки. Ісус говорив: нині настав суд цьому світові; нині князь цього світу буде вигнаний геть. Ісус Христос показує людям Свою любов до них, так само як Він любить Отця Свого, і всі ті діла, які робить Отець, робить також і Син. Діло Отця, щоб ви ввірували в Ісуса Христа. Після всього того, що сказав Своїм учням Ісус Він говорить їм: вставайте, ходімо звідси! Цими словами Господь Ісус Христос говорить учням що не слід  довго залишатися на цьому місці, де вони були, але йти далі і проголошувати Добру Звістку іншим людям. Амінь.