Іпостасний союз - висновки

"Таким чином Ісус Христос є Бого-людина  і ми ніколи не розділяємо  особу Ісуса Христа. В книзі Злагоди говориться наступне. Божественна і людська природи у Христі особово поєднаними так, що немає двох Христів: один – Син Божий, а інший – Син Людський, але що є Один і Той Самий Син Божий і Син Людський. Ми віруємо, навчаємо і сповідуємо, що божественна і людська природи не змішуються в одну сутність, як не перемінюється одна в іншу, але кожна зберігає свої суттєві властивості, які ніколи не можуть стати властивостями іншої природи. Властивостями божественної природи є: бути всемогутнім, вічним, неосяжним і, відповідно до властивостей цієї природи і її природної сутності, бути Самим по Собі всюди присутнім, все знати; що ніколи не може стати властивостями людської природи. Властивостями людської природи є: бути тілесною істотою, бути плоттю та кров’ю, бути обмеженим та прив’язаним до одного місця, страждати, помирати, підніматися і сходити, переходити з одного місця до іншого, страждати від голоду, спраги, холоду, спеки і до цього подібного; які ніколи не стають властивостями божественної природи. Через те, що ті дві природи є особо поєднаними, тобто в одній Особі, ми віруємо, навчаємо і сповідуємо, що цей союз є не такий, коли дві дошки склеєні разом, де жодна нічого не дає іншій, як і не бере нічого від іншої. Відповідно, ми віруємо, навчаємо і сповідуємо, що Бог є людиною і людина є Богом. Бо як міг би чоловік, син Марії, по правді зватися Богом, Сином Всевишнього, якби Його людськість не була особово поєднана з Сином Божим, і Він би, таким чином, не мав би справді  нічого спільного з ним, окрім Імені Божого? Відповідно, ми віруємо, навчаємо і сповідуємо, що Марія зачала і народила не просто чоловіка і все, але правдивого Сина Божого; тому вона також правильно зветься і є матір’ю Божою. Відповідно, ми віруємо, навчаємо і сповідуємо, що не простий чоловік за нас постраждав, помер і був похований, зійшов у пекло, воскрес із мертвих, вознісся на небеса і був піднесений до величності та всемогутньої сили Божої, але чоловік, людська природа якого має настільки глибокий, невимовний союз і спільноту з Сином Божим, що є з Ним однією особою. Ми сповідуємо також, що Особа Христова не ділиться. І так само природи, разом із своїми властивостями, не є змішуваними одна з одною в одне єство. Але Христос є і залишається довіку Богом і чоловіком у одній неподільній Особі, що разом зі Святою Трійцею, є найвищою таємницею, від якої залежить уся наша єдина втіха, життя і спасіння." (Формула Злагоди Ч.1. Розділ VIII Про особу Христову)