Любов до Господа Бога і любов до ближнього

Лук.10:25-37

І ось один законник встав і, випробовуючи Його, запитав: “Учителю, що робити мені, щоб успадкувати життя вічне?” Ісус же відповів йому: “Що є написано в законі? Як читаєш?”

А він сказав у відповідь: “Люби Господа Бога твого всім серцем твоїм і всією душею твоєю, і всією силою твоєю, і всім розумінням твоїм; і ближнього твого, як себе самого”. Ісус же сказав йому: “Правильно ти відповів. Роби так і будеш жити” Але він, бажаючи виправдати себе, запитав Ісуса: “А хто ж мій ближній?” Ісус відповів: “Один чоловік ішов з Єрусалиму в Єрихон і попався розбійникам, котрі роздягли його, поранили і пішли, залишивши його ледве живим. Трапилося, що ішов тією дорогою один священик і, побачивши його, пройшов мимо. Також і левіт, як прийшов на те місце, підійшов, подивився і пройшов мимо. Але один самарянин, подорожуючи, - натрапив на нього і змилосердився; і підійшов, і обв'язав йому рани, змастивши їх оливою і вином, посадив його на свого осла і привіз його в гостинцю, і доглядав його. А на другий день, від'їжджаючи, вийняв два динарії і дав господареві, кажучи: “Доглядай його, а як більше що витратиш, то я заплачу тобі, як повернуся”. Хто з цих трьох, на твою думку, був ближній тому, що попався розбійникам?” Він сказав: “Той, що змилосердився над ним”. Тоді Ісус сказав йому: “Іди, і ти роби так само”.

“Благодать вам і мир від Бога Отця, і Господа нашого Ісуса Христа!”

Сьогодні основою для проповіді вибрано Євангеліє від святого Луки розділ 10 вірші з 25 по 37. Сьогодні я хотів би вам, дорогі брати, розповісти про важливу тему, яка стосується любові до Господа Бога і любові до нашого ближнього. Святий Євангеліст Лука розповідає нам історію про одного законника, який хотів знайти спосіб якимось чином випробувати Ісуса Христа. Тому законник приходить до Ісуса Христа аби дослідити Його. І він завдає таке питання: “Учителю, що мені потрібно зробити, аби успадкувати вічне життя?” Ісус завдає зустрічне питання: “Що написано в Законі? Як ти читаєш?” Законник у відповідь каже Ісусу: “Люби Господа Бога твого всім серцем твоїм і всією душею твоєю, і всією силою твоєю, і всім розумінням твоїм; і ближнього твого, як себе самого”. Ісус говорить йому: “Вірно ти кажеш. Роби, те що сказав — і будеш жити”. Господь Бог говорить наступні слова всім людям: “Дотримуйтесь усіх Моїх заповідей та всіх Моїх присудів і виконуйте їх; виконавши їх, людина ними житиме. Я — Господь, ваш Бог” (Лев. 18:5). Закон каже до кожного грішника: якщо ти не будеш виконувати все що написано в Святому Писанні, ти будеш покараний за це. Закон Божий потребує від людства повної досконалості і святості. Як каже Господь в Святому Писанні: “Будьте святі, бо святий Я, Господь, Бог ваш!” (Лев. 19: 2). І ще каже Закон: “...люби Господа, Бога твого, усім серцем своїм, і всією душею своєю, і всією силою своєю!” (Повт. 6:5). Людина за своєю гріховною природою не може, і навіть не здатна виконувати і коритися Закону. Бо як написано: “Всі згрішили і позбавлені Божої слави” (Рим. 3:23). Але Милостивий і Люблячий Господь не залишив нас помирати в цьому гріховному світі, не залишив нас боротися на самоті із гріхом і дияволом, а виявив до нас Свою любов, пославши в світ Свого Єдинородного Сина, щоб кожен, хто вірує в Нього, не загинув, але мав вічне життя. Тому що Бог не послав Сина Свого в цей світ, для того щоб засудити світ на вічну погибель і вічну смерть в пекельному вогні, приготовану для диявола і слуг його. Але Господь не допустив нас і всіх людей світу до такого страждання, на яке ми заслуговуємо, а щоб через страждання, смерть, воскресіння і вознесіння Його улюбленого Сина Ісуса Христа спасти всіх людей світу, які на великий жаль, послухались і обрали диявола, тим самим відкинули Божу ласку і милосердя. Незважаючи на те, які ми є дуже грішні, Бог все-таки дуже сильно любить нас. Він це доказав, пославши Ісуса Христа в цей грішний світ, Який замість нас і всіх людей світу досконало і добровільно виконав увесь Закон, постраждав від всього людства, покірно пішов на хрест, прийнявши на Себе всі гріхи і прокляття людства. Ісус Христос приніс Самого Себе в жертву на хресті для того, щоб викупити нас Своєю дорогоцінною кров'ю, яку Він пролив на хресті і щоб ми отримали спасіння і вічне життя і жили разом з Ним на Небесах вічно. Святий апостол Павло пише в своєму посланні до Галатів, стосовно гріха і благодаті наступні слова: “Та все зачинило Писання під гріх, щоб віруючим була дана обітниця з віри в Ісуса Христа.

Але поки прийшла віра, під Законом стережено нас, замкнених до приходу віри, що мала об'явитись. Тому то Закон виховником був до Христа, щоб нам виправдатися вірою. А як віра прийшла, то вже ми не під виховником. Бо ви всі сини Божі через віру в Христа Ісуса! Бо ви всі, що в Христа охристилися, у Христа зодягнулися!

(Гал.3:22-27)” Законник задля свого виправдання запитав Ісуса Христа наступне: “А хто є моїм ближнім?” На це питання Ісус розповідає йому притчу про доброго самарянина, в якій йдеться про наступну річ: По дорозі з Єрусалима в напрямку до Єрихона йде один чоловік, і ось, йому зустрічаються розбійники, які його пограбували й побили, зробивши йому багато ран та пішли собі далі, залишивши цього бідного чоловіка при дорозі ледь живим. І сталася така річ: повз нього випадково проходить один священик, і коли цей священик побачив лежачого бідного чоловіка, то він його обминув і пішов собі далі, залишивши цього чоловіка лежати при дорозі. Також через деякий час проходить один левит мимо лежачого бідного чоловіка, і так само як і священик, дивиться на нього і обминає його і йде куди йшов, нічого доброго взагалі не зробивши бідному чоловікові. І нарешті проходить якийсь самарянин, який коли побачив цього бідного чоловіка, змилосердився над ним: перев'язав йому рани, поливши ці рани вином і олією; і посадив його на свою власну худобу, і привіз до гостиниці, де і продовжував дбати про нього. Коли на другий день самарянин готувався від'їжджати від гостиниці, то він заплатив із власної кишені власникові гостиниці два динарія і сказав йому: “попіклуйся про цього бідного чоловіка і, якщо витратиш на нього більше грошей я заплачу тобі коли буду повертатися назад”. Цей добрий самарянин показав нам приклад любові до ближнього, насамперед піклуючись про бідного залишеного ледь живого чоловіка. Тим самим добрий самарянин показав свою любов до Господа Бога. Цього доброго самарянина можна порівняти з Господом нашим Ісусом Христом, Який завжди готов нам допомогти, якщо ми потрапимо в якусь небезпеку чи незручну ситуацію. Батько Івана Хрестителя Захарій говорив такі гарні слова через Святого Духа: “Благословенний Господь, Бог Ізраїля, що зглянувся і вчинив викуплення народові Своєму... що спасе нас від ворогів наших і від руки всіх ненависників наших; щоб ми визволились від руки ворогів наших і служили Йому безстрашно, в святості і праведності перед Ним усі дні життя нашого.” (Лк. 1: 68, 71, 74, 75). Апостол Павло писав в другому посланні до Тимофія такі чудові слова: “А від усякого вчинку лихого Господь мене визволить та збереже для Свого Небесного Царства. Йому слава на віки вічні, амінь!” (2Тим.4:18). А тепер, дорогі у Христі Ісусі, уявіть собі наступну ситуацію. Ось йде якийсь чоловік по дорозі з одного міста в інше, і на шляху, поки він йде, зустрічаються йому розбійники, які вирішили пограбувати і обібрати цього чоловіка, вони його побили, завдавши йому чисельних ран і залишили його ледь живим, лежачим при дорозі; і раптом проходить мимо нього один священик, котрий подивився на нього і пішов собі далі. Так само проходить мимо цього бідного чоловіка ще один священик, який проходить, дивиться на нього, але не приймаючи ніяких дій, аби допомогти і обминає залишивши лежати його далі при дорозі безпомічним і продовжує йти куди йшов. Нарешті приходить одна добра людина, небайдужа до цього бідного чоловіка, зупиняється і надає йому першу допомогу, перев'язує його рани і відвозить цього бідного чоловіка до гостиниці, де продовжує надалі піклуватися про нього. І потім, коли цей чоловік збирається їхати назад, він дає гроші головному чоловікові гостиниці і просить нього аби він попіклувався про цього ледь живого чоловіка. Ісус Христос після Своєї оповіді про доброго самарянина завдає наступне питання законнику: “Як ти вважаєш, який з цих трьох людей: священик, левит чи самарянин являється ближнім для цієї бідної людини?” Законник у відповідь каже Ісусу Христу: той, хто змилосердився, тобто самарянин, являється ближнім тому чоловіку. Ісус відповідає законнику такими словами: “Іди і ти чини так само”

Таким чином і нам потрібно любити нашого ближнього, як самих себе, тому що Господь перш полюбив весь світ, який створив. В своєму посланні до Тита святий апостол Павло пише про Господа Ісуса Христа наступне: “А коли з'явилась благодать та людинолюбство Спасителя, нашого Бога, Він нас спас не з діл праведности, що ми їх учинили були, а з Своєї милости через купіль відродження й обновлення Духом Святим, Якого Він щедро вилив на нас через Христа Ісуса, Спасителя нашого, щоб ми виправдались Його благодаттю, і стали спадкоємцями за надією на вічне життя.” (Тит.3:4-7).

“І мир Божий, що вищий від усякого розуму, хай береже серця ваші та ваші думки у Христі Ісусі.” (Фил.4:7). Амінь.